мене звати Леся Ганжа, я головна редакторка сайту «Жінки – це 50% успіху України».
Сподіваюся, що мій лист потрапив за адресою – вам не чужа тема жіночого політичного лідерства, і, можливо, ви навіть читаєте наш сайт.
Відтепер у нас буде розсилка, у якій я постараюся коротко розказати не тільки про те найважливіше, що трапилося за місяць, зібрати в одне найшикарніші наші матеріали, а й розповісти, чому ми обирали для висвітлення ті чи інші теми та що було за лаштунками підготовки наших статей.
Про тексти і контексти подій листопада – у нашому першому випуску.
Основна тема листопада і початку грудня – підбиття підсумків місцевих виборів 2020. Цій темі присвячено левову частку матеріалів сайту.
Рекомендую прочитати:
Психологиня Анна Харченко радить кандидаткам, як пережити виборчий стрес
Тим, хто попри шалену працю і напруження програв вибори, як пережити біль розчарування, тим, хто виграв – як вписатися в новий графік життя.
Цікавою є й історія самої Анни, яка у 15 років отримала травму хребта і відтоді пересувається в інвалідному візку. Вона здобула освіту в Черкаському університеті, Western Michigan University, Московському гештальт-інституті, збудувала родину, є авторитетною психологинею, практикуючою психотерапевткою, поділяє цінності жіночого лідерства.
Її поради – у матеріалі Зійти з каруселі: психологічні поради учасницям виборчих перегонів
Алла Квач
Наступна героїня – Алла Квач. Ексмер Заліщиків, стоматологиня, мама чотирьох синів, старший з яких – Орест – загинув у 2014-му під Луганськом. Період її мерства був для неї періодом боротьби за місто, а головне – за збереження унікальної екоситуації Заліщиків: Алла категорично виступила проти будівництва дамби на Дністрі, у буквальному сенсі викликавши вогонь девелоперів на себе. Чому вона програла вибори? Відверто – в інтерв’ю нашому виданню.
Якщо жінкам важко кандидувати, то ромським жінкам важче удвічі: таку думку висловила одна з кандидаток-ромок, яка балотувалася на місцевих виборах. Адже під час виборчого процесу вони стикаються не тільки зі статевою дискримінацією, а й з національною. Кандидатки-ромки говорять про те, як важливо ромським жінкам бути активними, зокрема і для того, щоб витягувати тих ромських жінок, які є «закритими», яких видають заміж у підлітковому віці, щоб, як кажуть самі ромки, вони були «інкубаторами» для своїх чоловіків.
Листопад був надзвичайно урожайний щодо виборів й призначення жінок на топові державні посади у світі.
Знакові закордонні вибори щодо жіночого лідерства – це США, Молдова і Литва.
Зверніть увагу, що в США не лише вперше в історії жінка стала віцепрезиденткою, а й повторно пройшли до Конгресу «незламні сестри» Александрія Окасіо-Кортес, Ільхан Омар, Рашида Тлаїб та Айна Преслі. Цих чотирьох політикинь президент Дональд Трамп називав The Squad/Загін. Він неодноразово критикував їх у своєму Twitter у типово трампівському стилі, мовляв, кому що не подобається, то валіть туди, звідки приїхали.
Принагідно поділюся: очікуємо на статтю про Авріл, дочку біохіміка та художниці, яка спочатку теж займалася наукою. Її для нас пише дуже крута авторка, відома журналістка Ольга Мусафірова.
У Молдові на президентських виборах перемогла прозахідна політикиня Мая Санду. Торік наша авторка Надія Коваль написала про неї шикарну статтю, про яку хочу вам нині нагадати:
Надзвичайно цікава ситуація у Литві: після виборів до Сейму три партії, які очолюють жінки, а це абсолютний переможець виборів консервативна партія «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи», плюс дві менші партії ліберального штибу «Ліберальний рух» та Партія свободи об’єдналися у коаліцію. У результаті лідерка «Ліберального руху» відома шахістка Вікторія Чміліте-Нільсен стала спікеркою парламенту, а Інгріда Шимоніте, лідерка консервативної партії, – прем’єркою країни.
Чудову статтю про Інгріду нам написала Ольга Русова, кандидатка політичних наук, провідна фахівчиня Дипломатичної академії України.
Заборона абортів – тема, яка стала ключовою и дискусіях між Польщею та ЄС й одна з основних тем світових випусків новин.
Що важливо зрозуміти про жіночі протести у Польщі та їхній політичний контекст? Про це геніальна колонка Олени Бабакової.
«До вогню суспільного невдоволення, який розпалили в Польщі жіночі протести, злітаються погрітися заслужені від трьох десятиліть опозиційні діячі. Чоловіки у віці 50+ охоче роздають поради, куди протестувальницям треба йти, чого вимагати і як себе поводити. Польські ліберали, які підкреслюють свою відмінність від ПіС ставленням до свободи слова та євроінтеграції, далі хочуть бачити в жінці служницю-берегиню. Ніщо не об’єднує старше покоління політиків у Центрально-Східній Європі так добре, як бажання за будь-яку ціну зберегти патріархат».
Найважливіші дискусії конгресу, які стосувалися жінок у політиці, висвітлювала у своїх матеріалах моя колега і заступниця Вікторія Кобиляцька. Повз її пильне журналістське око не проскочить жодна історія, варта вашої уваги.
Не забудьте подивитися листопадовий випуск «Жіночих облич лідерства» з віцепрем’єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною. Це надзвичайно цікава розмови Ольги з Оленою Єною, директоркою програми «Жінки-лідерки» НДІ. Між іншим, зйомки програми відбувалися у вихідний день – суботу. Ми дуже вдячні віцепрем’єрці, що вона знайшла цей час для інтерв’ю попри свій напружений робочий графік і двох дітей .
І наостанок звертаю вашу увагу на нову кампанію, яку розпочав Національний демократичний інститут в рамках 16 днів активізму проти ґендерно обумовленого насильства. Цього року НДІ у всьому світі робить акцент на важливій ролі чоловіків у припиненні насильства проти жінок.
#MenMustDoMore/#ЧоловікиМаютьЗробитиБільше – це ініціатива, що покликана припинити насильство проти жінок та дівчат, стати кроком до розширення можливостей жінок та впровадження ґендерної рівності. Детальніше:
Наступну розсилку планую розіслати на початку січня. Одразу попереджаю, кому нецікаво, той може легко відписатися, наиснувши на посилання у кінці листа.
Для тих, хто не відписався: порадьте, будь ласка, чи сформувати наступну розсилку за результатами місяця чи зробити добірку найцікавіших текстів за рік.
Буду вдячна, якщо відпишете мені у відповідь на цю розсилку, яка тема для наступного випуску була би вам цікавіша.
Також пишіть мені, про що би ви хотіли прочитати у нас на сайті.
Тільки не про котиків!
Адже «Жінки – це 50% успіху України» – це соціальний проект, спрямований на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті, врівноваження представництва жінок та чоловіків на ключових позиціях заради європейської моделі суспільства.
«50%» означає не кількість жінок, адже насправді їх 54%, а їхню паритетну участь в управлінні державою, прийнятті рішень та впровадженні реформ – на рівні з чоловіками. Ми прагнемо, щоб і жінки, і чоловіки мали рівні можливості реально впливати на прийняття рішень.
Ініціатором проекту є Національний демократичний інститут, який є неприбутковою, неурядовою організацією, яка не пов’язана з жодною політичною силою. Метою НДІ є сприяння зміцненню демократичних інституцій у всьому світі завдяки більш активній участі громадян. Проєкт було створено за фінансової підтримки Уряду Швеції.
Цей проект здійснюється завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування. Думки, висловлені тут, належать авторам(-кам) та не обов’язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.
